Книга Істини у Святому Письмі
Старий Завіт
Книга пророка Даниїла
Розділ 10
Видіння чоловіка в льняному одязі
1 Третього ж року Кира, перського царя, Даниїлові, що звався Валтасаром, було об’явлено слово; це слово було правда й велике мариво війни. Він силкувався зрозуміти те слово і вважав на видіння.
2 У ті дні я, Даниїл, був у жалобі цілих три тижні.
3 Я не їв ніякої вишуканої страви, м’яса й вина не брав до уст та й не намащувався мастями, доки не минуло повних три тижні.
4 Двадцять четвертого дня першого місяця, коли я був на березі великої ріки, тобто Тигру,
5 підвів я очі й дивлюся, аж ось – якийсь чоловік, одягнений в льняну одежу, і стан його підперезаний золотом з Уфазу.
6 Тіло у нього, немов камінь з Таршішу, вид у нього сяяв, наче блискавка, очі його, немов запалені смолоскипи, руки ж і ноги – на вид, немов гладенька мідь, а голос його слів, мов би голос багатьох людей.
7 І тільки один я, Даниїл, бачив те видіння, люди ж, які були зо мною, не бачили видива, лише страх великий напав на них, і вони повтікали, щоб сховатись.
8 Отож я один зостався та дивився на те велике видіння, але в мене не було сили, і обличчя моє змінилось до невпізнання, й сила у мене зникла.
9 Я почув голос його слів; але скоро вчув я гомін слів його, то впав непритомний ниць, видом до землі.
10 Та ось рука доторкнулась до мене й поставила мене на коліна й на долоні рук моїх.
11 І він мовив до мене: «Даниїле, улюблений мужу! Вважай на слова, що я тобі скажу, й стань просто на твої ноги, бо я тепер посланий до тебе.» Як він сказав до мене ті слова, встав я, здригаючись.
12 Тоді він сказав до мене: «Не бійся, Даниїле! Вже з першого дня, як ти прихилив твоє серце, щоб зрозуміти, і щоб умертвляти себе перед твоїм Богом, почуто твої слова, і я прийшов задля твоїх слів,
13 Та князь перського царства чинив мені опір двадцять один день, аж ось Михаїл, один із перших князів, став мені у пригоді, і я зоставив його при перському цареві.
14 Я прийшов сповістити тебе, що станеться з твоїм народом наприкінці днів, бо це видіння для тих днів.»
15 Як він говорив мені ці слова, схилив я голову до землі й мовчав.
16 Але от хтось, видом схожий на людину, доторкнувся до моїх уст, і я розтулив уста мої і заговорив, і сказав до того, що стояв передо мною: «Мій пане! Від цього видіння вхопив мене біль, і сила у мене зникла.
17 І як би міг отакий слуга мого пана говорити з ось таким моїм паном? Таж у мене тепер нема сили, й дух завмер у мені.»
18 Тоді ота людська постать знов доторкнулась до мене й підкріпила мене,
19 і промовила: «Не бійся, улюблений мужу! Мир з тобою, кріпися, кріпися!» І коли він говорив зо мною, набравсь я сили й сказав: «Говори мій пане, бо ти покріпив мене.»
20 Тоді він сказав: «Чи ти знаєш, чого я прийшов до тебе? Тепер я повернуся воювати з перським князем; я йду, але ось надходить грецький князь.
21 Одначе, я вкажу тобі, що написане в КНИЗІ ПРАВДИ. Та нема нікого, хто б мене підтримав проти отих, крім Михаїла, вашого князя.»
Книга пророка Даниїла
Розділ 12
Воскресіння в останніх часах
2 І багато з тих, що сплять
3 Розумні сяятимуть
4 А ти, Даниїле, заховай ті слова
Значення запечатаних слів
5 Я, Даниїл, дивився, аж ось стоять двоє інших: один на цьому березі ріки, а другий на тому березі ріки.
6 І я сказав мужеві у льняній одежі, що стояв над водами ріки: «Коли буде кінець цих чудних подій?»
7 І я почув, як муж у льняній одежі, що стояв над водами ріки, знявши праву й ліву руку до неба, поклявся тим, хто живе повіки, що це буде через час, через часи й через половину часу, і що, коли зовсім буде зламана сила святого народу, все те здійсниться.
8 Я чув це, але не зрозумів і сказав: «Мій пане! Що буде останнім із того всього?»
9 А він: «Іди, Даниїле, бо ці слова зостануться захованими й запечатаними аж до часу кінця.
10 Багато очиститься, стане білим і випробується, але нечестиві будуть нечестиво поводитись; ніхто з нечестивих не збагне, розумні ж зрозуміють.
11 Від часу скасування повсякчасної жертви й запровадження мерзенної гидоти мине 1290 днів.
12 Щасливий, хто ждатиме й діжде до 1335 днів.
13 А ти йди до твого кінця і спочинь: ти встанеш для твоєї частки наприкінці днів.»
Новий Завіт
Книга Одкровення [Апокаліпсис]
Розділ 6
Агнець відкриває шість перших печатей
1 Я бачив,
коли відкрив Агнець одну з семи печатей,
і я чув одну з чотирьох істот,
що говорила, мов голос грому:
«Прийди!»
2 Я ж глянув,
і от – кінь білий,
і вершник на ньому, що мав лук,
і дано йому вінець,
і вийшов він переможний, і щоб перемагати.
3 Коли відкрив печать другу,
я чув другу істоту, що говорила:
«Прийди!»
4 І вийшов інший кінь огнистий,
і хто на ньому сидів, дано тому взяти мир від землі,
і щоб один одного вбивали;
дано йому меч великий.
5 Коли відкрив печать третю,
я чув третю істоту, що говорила:
«Прийди!»
Я глянув,
і от – кінь вороний,
а хто сидів на ньому, мав вагівницю в руці своїй.
6 І я чув мов голос посеред чотирьох істот, що говорив:
«Мірка пшениці за динарій,
і три мірки ячменю за динарій;
а оливи і вина не ушкоджуй.»
Книга Одкровення [Апокаліпсис]
Розділ 11
Два свідки
1 І дано мені тростину, подібну до жезла,
і сказано
«Встань і зміряй храм Божий і жертовник,
і тих, що поклоняються в ньому.
2 А двір, який зовні храму, покинь і не міряй його,
бо дано його поганам,
і місто святе топтатимуть сорок два місяці.
3 І подам двом свідкам моїм,
і пророкуватимуть тисячу двісті шістдесят днів, одягнені в веретище.
4 Ці є два дерева-оливи і два світичі,
що перед Господом землі стоять.
5 І якщо хто їх хоче ушкодити,
огонь виходить із уст їхніх і пожирає ворогів їхніх;
і якщо хто схоче їх ушкодити, отак мусить бути він убитий.
6 Ці мають владу закрити небо,
щоб не йшов дощ у дні їх пророкування;
і владу мають над водами –
обертати їх у кров,
і уражати землю всякою карою,
так часто, як захочуть.
7 Коли сповнять свідчення своє,
звір, що виходить із безодні, воюватиме з ними і переможе їх і вб’є їх.
8 Трупи їх – на вулиці міста великого,
яке зветься духовно Содом і Єгипет,
де також їхній Господь був розп’ятий.
9 І дивитимуться від людностей і племен і язиків і народів на трупи їх три з половиною днів,
і не дозволять трупи їх покласти в гроби.
10 Ті, що мешкають на землі, радітимуть над ними і веселитимуться,
і дари посилатимуть одні одним,
бо ці два пророки мучили тих, що мешкають на землі.»
11 А після трьох днів і половини,
дух життя від Бога увійшов у них,
і встали на ноги свої;
і страх великий напав на тих, що дивилися на них.
12 Вони ж почули голос гучний з неба, який говорив їм:
«Зійдіть сюди.»
І вони зійшли на небо в хмарі,
і дивилися на них вороги їхні.
13 В ту годину відбувся землетрус великий,
і десята частина міста впала,
і згинуло в землетрусі імен людських сім тисяч,
а решта страхом пройнялася
і віддала славу Богові небесному.
